Додрібуши́тися, шу́ся, ши́шся, гл. Дѣлать быстро слѣдующія одно за другимъ движенія до какого либо времени, случая. Взяв москаль ціпа і почав швидко-швидко ним дрібушити…. Добрібушився москаль, що батьків бич та зачепив москалевого. Грин. II. 207.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 410.