Дівосну́б, ба, м. = Дівошлюб. «Посредники эти въ дѣлахъ жениха получаютъ названіе…. старость, бояръ, пословъ, дівоснубовъ». Чуб. IV. 56.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 387.
Слово "дівоснуб" - пояснення
Словник: Грінченко. Словарь української мови
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
Слова і словополучення з словника - Грінченко. Словарь української мови