Ді́дик, ка, м.
1) = Дідунь.
2) Ручная метелка изъ соломы, травы, стружекъ и т. п.
3) Раст. Крестовая трава.
4) Насѣк. Медвѣдка обыкновенная. Gryllotalpa vulgaris. Ум. Дідичок.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 388.