Жаби́нський, а, е. = Жабиний. Родила вона. Баба…. сина золотокудрика взяла, укинула в криницю, а жабу пудкинула. Іде царевич додому, а вона і стрічає. Кажала…. що буду синів золотокудриків водить, а тепер привела жабинського. Чуб. II. 42.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 469.