Жени́ло, ла, м. Насмѣшливо: парень, котораго пора женить. Сим. 177. То таке женило аж під стелю. Рудч. Ск. II. 107.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 478.
Слово "женило" - пояснення
Словник: Грінченко. Словарь української мови
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
Слова і словополучення з словника - Грінченко. Словарь української мови