Забіра́тися, ра́юся, єшся, сов. в. забра́тися, беру́ся, бере́шся, гл.
1) Забираться, забраться, заходить, зайти, залѣзать, залѣзть. Зозуля вороженька в кущі забірається. Млр. л. сб. 54. Еней на піч забрався спати. Котл. Ен. І. 21. Наросказував міх, що і в торбу не забереться. Ном. № 1345. Забравсь у чужу солому, та ще й шелестить. Послов.
2) Убираться, убраться. Геть, забірайся звідси! Харьк. у.
3) Перебираться, перебраться. Я заберусь у хату, а татко тут житимуть. Камен. у.
4) Браться, взяться руками. Забратися в боки. Заберіться за ручечки. Мил. 220.
5) — на тепло́. Начинать теплѣть (о погодѣ). Вх. Лем. 414.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 6.