Загалу́нюватися, нююся, єшся, сов. в. загалу́нитися, нюся, нишся, гл.
1) Вымачиваться, вымочиться въ растворѣ квасцовъ. Аф.
2) Переносно: выпивать, выпить лишнее. Ще добрі люде з церкви не вишили, а він уже й загалунився. Аф. Оце якось я в шинку був загалунивсь, то й пропив чимало грошви. Екатер. г.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 24.