Запру́чувати, чую, єш, сов. в. запрути́ти, пручу́, тиш, гл.
1) Заплетать, заплесть, задѣлывать, задѣлать дыру въ плетнѣ.
2) = Зацурувати.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 86.
Слово "запручувати" - пояснення
Словник: Грінченко. Словарь української мови
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
Слова і словополучення з словника - Грінченко. Словарь української мови