Заріка́ти, ка́ю, єш, сов. в. заректи́, речу́, че́ш, гл. Заклинать, клясть, просить. Княгиня Раїна, вміраючи, зарікала сина не піддаваться католицтву. Стор. МПр. 63.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 90.