Здивля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. здиви́тися, влю́ся, вишся, гл.
1) Засматриваться, засмотрѣться. На неї всі здивлялись. Подольск. г.
2) Спохватываться, спохватиться, замѣчать, замѣтить. І не здивишся, як опинишся у бабів на запічку, та ще добре, коли не в цебрі. Подол. г.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 144.