Здогі́н, го́ну, м. Доганка, погоня. на здогін. Въ догонку, въ погоню. Я за ним на здогін, — на тобі макогін. Чуб. V. 1160.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 146.
Слово "здогін" - пояснення
Словник: Грінченко. Словарь української мови
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
Слова і словополучення з словника - Грінченко. Словарь української мови