Зужувати, жую, єш, сов. в. зузити, зужу, зиш, гл. Суживать, сузить. То ширить їм, то зужує гряниці. К. Іов. 27.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 188.
Слово "зужувати" - пояснення
Словник: Грінченко. Словарь української мови
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
Слова і словополучення з словника - Грінченко. Словарь української мови