Инде нар. Въ иное, въ другое мѣсто, въ другомъ мѣстѣ. Ходім, ринде, куди инде, там нас не знатимуть та й риндею не зватимуть. Лебед. у. Хто не входить в кошару дверима, а перелазить де инде, той злодій. Єв. І. X. 1. В Жаботині родилося, инде не привикну. Чуб. III. 137.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 193.