Колісчатко, ка, с. Ум. отъ колісча́.
1) Рѣзецъ для тѣста.
2) мн. Родъ прошвы или вышивки на бѣльѣ. Чуб. VII. 415.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 270.
Слово "колісчатко" - пояснення
Словник: Грінченко. Словарь української мови
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
Слова і словополучення з словника - Грінченко. Словарь української мови