Коновід, во́да, м.
1) Приводящій на ярмарку для продажи лошадей? Коноводи, воловоди, люлешники, шабашники, шилники, милники, селяне, городяне, міщане… добрі люде! А сходьтесь, сходьтесь, сходьтесь!. Я шось скажу». Изъ выкликанія на базарѣ. КС. 1882. ІІІ. 600.
2) Конокрадъ. А вже циганів, отих коноводів… що обдурюють народ, так і не розминешся. Кв. II. 323.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 278.