Куделити, лю, лиш, гл.
1) Прясть. Коли б ти, приданочко, добра, то б сидім дома; а в тую метелицю куделила б куделицю. Мет. 236.
2) Таскать за волосы. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 318.