Лускорі́х, ха, м.
1) пт. кедровка пестрая, орѣховка, Corvus caryocatactes. Вх. Пч. II. 9.
2) = Лускач. Шух. I. 291.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 382.
Слово "лускоріх" - пояснення
Словник: Грінченко. Словарь української мови
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
Слова і словополучення з словника - Грінченко. Словарь української мови