Мандрі́вський, а, е. = Мандрівний. Примандрує (встаровину піп) не знать вітки, — от було й кажуть: мандрівський піп служив. О. 1861. XI. 8.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 404.
Слово "мандрівський" - пояснення
Словник: Грінченко. Словарь української мови
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
Слова і словополучення з словника - Грінченко. Словарь української мови