Мени́нник, ка, м.
1) Именинникъ.
2) День ангела. Прийшов менинник багатого; він наззивав повну хату гостей. Грин. І. 179.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 417.
Слово "менинник" - пояснення
Словник: Грінченко. Словарь української мови
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
Слова і словополучення з словника - Грінченко. Словарь української мови