На́ймиця, ці, ж. Наемъ, наемная плата. Балакають про те, скілько кому коштує паша за літо та зіму; один каже, що він купив уже на 9 карбованців, а другий каже: «а мені оце з наймицею (т. е. съ тѣмъ, что стоило нанятое сѣно на лугу) стало вже карбованців 15». Лебед. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 491.