Нариштува́ти, ту́ю, єш, гл.
1) = Нарихтувати. Нариштуйте джерела огняні на Чорне море. К. Бай. 93.
2) Наложить. Нариштували повнії мажи (харчу). ЗОЮР. І. 289.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 515.