Наспотикатися, ка́юся, єшся, гл. Устать, утомиться, спотыкаясь. Поки натрапиш на їх, — що нападаєшся да наспотикаєшся. О. 1862. VI. 57. Я по чужих нивах наспотикалась. Мил. 205.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 522.