Обвіщати, ща́ю, єш, сов. в. обвісти́ти, щу, стиш, гл. = Оповіщати, оповістити. Поки що, а я панові йду обвісти́ти. МВ. (О. 1862. І. 103).
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 4.
Слово "обвіщати" - пояснення
Словник: Грінченко. Словарь української мови
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
Слова і словополучення з словника - Грінченко. Словарь української мови