Слово "перебірати" - пояснення

Словник: Грінченко. Словарь української мови



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Грінченко. Словарь української мови


Перебірати, ра́ю, єш, сов. в. перебрати, беру, ре́ш, гл.

1) Перебирать, перебрать, сортировать, отбирать, отобрать лучшее. Перебірала груші.

2) Перебирать, перебрать всѣхъ, все, беря каждое одно за другимъ.

3) Преимущественно несов. в. Разбирать, дѣлая выборъ, капризничать, прихотничать. Я не вередую, не перебіраю женихами. Котл. Н. П. 369. А судив мені Бог, кого я не знала, а за той перебір, що перебірала. Чуб. V. 491. Смерть не перебірає. Ном.

4) Перебирать, перебрать лишнее. Перебере грошей у хазяїна, більш як заробив візьме.

5) Перебирать. Ніжками дрібненько перебірає. Кв. Стиха, мов у сопілочку перебірає. О. 1862. IV. 87.

6) Пересчитывать, припоминать, припомнить все. Бо-зна колишнії случаї в душі своїй перебіраю. Шевч. Що ти гріхи мої перебіраєш, переступу дошукуєшся грізно. К. Іов.

7) Перемѣнять, перемѣнить одежу.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 109.