Перевикати, ка́ю, єш, сов. в. переви́кти, кну, неш, гл. Привыкать, привыкнуть. Воно в мене перевикло на руках та на руках.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 111.
Слово "перевикати" - пояснення
Словник: Грінченко. Словарь української мови
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
Слова і словополучення з словника - Грінченко. Словарь української мови