Площик, ка, м.
1) Металлическій наконечникъ стрѣлъ. Находили ще площики од стріл. О. 1862. V. 97.
2) Плоско разложенный снопъ для крышъ. Вх. Зн. 50.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 197.
Слово "площик" - пояснення
Словник: Грінченко. Словарь української мови
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
Слова і словополучення з словника - Грінченко. Словарь української мови