Попотіпати, па́ю, єш, гл.
1) Потрепать много (льна, конопли).
2) Поколотить, побить. Хиба який чорт попотіпа на досвітках. Лебед. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 335.
Словник: Грінченко. Словарь української мови
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
Слова і словополучення з словника - Грінченко. Словарь української мови
Попотіпати, па́ю, єш, гл.
1) Потрепать много (льна, конопли).
2) Поколотить, побить. Хиба який чорт попотіпа на досвітках. Лебед. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 335.