Посел, сла, м.
1) Посолъ. ЗОЮР. І. 163. Цо п’ять раз посли посилала, а за шостим разом сама поїхала. Чуб. V. 1068.
2) — перепієць 2. Валк. у. Ум. Послонько. Чуб. V. 275.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 358.