Поштарь, ря́, м.
1) Почталіонъ. Город путящий …і пошта є, і поштарі ходять, мов ті москалі з чорними комірами, і письма роздають чесно, не роспечатувавши. Греб. 400.
2) Ямщикъ. Поштар наш був злющий на жидів. Г. Барв. 18.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 397.