Прикидливий, а, е. — до чо́го. Старательный, любящій что. Я така була до діла прикидлива. Г. Барв. 223. Узяв жінку… до роботи не прикидливую. КС. 1887. VIII. 77.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 419.