Присцяти, цю́, циш, гл. О теленкѣ: пососать корову, такъ что она послѣ этого даетъ себя доить. Відьма… доїла, доїла, аж поки та не стала давати молока; тоді вона зробилась телям, присцяла корову і вп’ять стала доїти. ХС. VII. 452.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 444.