Прочунювати, нюю, єш, сов. в. прочуняти, няю, єш, гл.
1) Приходить, прійти въ себя.
2) Выздоравливать, выздоровѣть, оправиться отъ болѣзни. Пані почала прочунювати, їсть як слід і по хазяйству пройдеться. О. 1862. X. 15.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 491.