Путрити, рю, риш, гл.
1) О дымѣ: валить. А дим з вікна так і путрить. Кролев. у.
2) Пушить, ругать. Як зачала вже їх путрити за те! Зміев. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 502.
Слово "путрити" - пояснення
Словник: Грінченко. Словарь української мови
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
Слова і словополучення з словника - Грінченко. Словарь української мови