Роспуття, тя, с. Распутье, перекрестокъ. Хата. 15. Ном. № 3694. На роспутті кобзарь сидить та на кобзі грає. Шевч. 51. Ой вербо, вербо вербице, тії на роспуттю стояла, що ти чула, бачила? Чуб. III. 118. Ум. Роспуттячко. Мет. 303.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 78.