Рум, му, м. Сухопутье. Одна чати румом, а другая судном під турчина втікала. Н. п.
Рум меж. = Рип, меж. В суботу інспектор рум до хати. Св. Л. 222.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 87.
Слово "рум" - пояснення
Словник: Грінченко. Словарь української мови
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
Слова і словополучення з словника - Грінченко. Словарь української мови