Спит, ту, м.
1) = Спиток. Зірвали в чужому саду кілька ягід на спит. Черн. у.
2) Разспросы. Взяти кого на спит.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 175.
Слово "спит" - пояснення
Словник: Грінченко. Словарь української мови
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
Слова і словополучення з словника - Грінченко. Словарь української мови