Спрянути, ну, неш, гл. Убрать. Казав, щоб я ліч спранув, у костри щоб склав…. А де ж мені спрануть? Чуб. II. 183.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 191.
Слово "спрянути" - пояснення
Словник: Грінченко. Словарь української мови
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
Слова і словополучення з словника - Грінченко. Словарь української мови