Тарабанчик, ка, м.
1) Ум. отъ тарабан.
2) Барабанщикъ. В чистім полю тарабанчик б’є. Гол. І. 136.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 247.
Слово "тарабанчик" - пояснення
Словник: Грінченко. Словарь української мови
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
Слова і словополучення з словника - Грінченко. Словарь української мови