А́ВТОРСЬКИЙ, а, е. Прикм. до а́втор. Повна емансипація особи автора з рамок схоластики, ..якнайповніший вираз авторської індивідуальності в його творах — се характерний, пануючий оклик наших часів (Фр., XVI, 1955, 249); Я їх [переклади] переглянув би, може, зробив би деякі авторські зміни в самому тексті (Коцюб., III, 1956, 359); Оголошений конкурс повинен виявити нові авторські сили (Літ. газ., 9.ІХ 1948, 2); // у знач. ім. а́вторські, ких, мн. Гонорар.
∆ А́вторський а́ркуш див. а́ркуш.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 14.