АКУМУЛЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до акумулюва́ти. Він [Кесар] рішуче звівся на ноги.. Ніби вся акумульована в ньому за час лежання енергія раптом знайшла собі вихід (Збан., Курил. о-ви, 1963, 32); // у знач. прикм. Акумульована енергія вітру.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 31.