АМАЗО́НКА, и, ж., заст.
1. Жінка-вершник. — О, панна Обринська дуже спритна амазонка, — кликнув до мене пан К. з гурту (Коб., III, 1956, 82).
2. Жіноча довга сукня спеціального крою для їзди верхи. Алла Михайлівна була вбрана в чорній амазонці, на голові був маленький циліндр, а в руці хлист (Л. Укр., III, 1952, 612).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 37.