АМБУЛАТО́РНИЙ, а, е. Прикм. до амбулато́рія. — Юсуп Ахмат-Алієв. Його поранено на святкуванні в обителі.. — До амбулаторного бараку підвозьте (Ле, Міжгір’я, 1953, 238); // Здійснюваний в амбулаторії. Амбулаторний прийом; Амбулаторне лікування.
Амбулато́рний хво́рий — хворий, який одержує медичну допомогу в амбулаторії, особисто відвідуючи її.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 38.