АМО́РФНИЙ, а, е.
1. хім., геол. Який не має кристалічної будови. Існують тіла кристалічні і аморфні, тобто ті, в яких відсутня симетрія у розташуванні атомів або молекул (Наука.., 10, 1956, 10); Прикладами аморфних тіл можуть служити скло, смоли та пластмаси (Токарна справа.., 1957, 39).
2. книжн. Безформний, розпливчастий. Повість [Івана Ле "Інтеграл"] композиційно аморфна, не має чіткого сюжету (Іст. укр. літ., II, 1956, 546).
∆ Амо́рфні мо́ви — те саме, що Ізолю́ючі мо́ви (див. мо́ва).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 40.