АПАРА́ТНИК, а, ч. Робітник, що стежить за роботою апаратів (у 1 знач.). Старий апаратник одступив на крок убік, пропускаючи інженера в цех (Шовк., інженери, 1956, 411).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 53.