АПО́ЛО́Г, а, ч., літ. Невелике алегоричне оповідання о життя тварин, як правило, повчального характеру, що поклало початок розвиткові байки. Зі сходу і з заходу нанесено .. велику силу різних творів, апокрифів, легенд, апологів, світських оповідань (Фр., XVI, 1955, 319); Є серед творів Тичини окремі речі, які в жанровому відношенні наближаються до притчі або аполога (Поезія.., 1956, 202).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 55.