АРИТМІ́ЧНИЙ, а, е. Позбавлений ритму; неритмічний. Він ходив по довгій світлій кімнаті знервованим аритмічним кроком (Собко, Граніт, 1937, 185); Пульс у дітей молодшого віку несталий, часто буває аритмічний (нерівний, з перебоями) (Шк. гігієна, 1954, 80).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 59.