А́РКА, и, ж.
1. Склепіння, що має форму дуги, яким перекривають проріз у стіні або сполучають стояни моста, два суміжні будинки і т. ін. Дві невеликих хати, з високими стелями в формі склепінь (арок), прибрані.. зеленню (Коцюб., III, 1956, 425); Піднеслись над річкою крани, і мостова арка звисла на них понад бистриною (Ю. Янов., IV, 1959, 116); * У порівн. Над заставою випиналось велетенською блакитно-золотистою аркою бездонне літне небо (Збан., Між.. людьми, 1955, 23).
2. Декоративна споруда у вигляді брами, що завершується склепінням. Перед ними була арка із тонких жердин, зверху — портрет Леніна, анодним — зірка (Панч, Ерік.., 1950, 66).
Тріумфа́льна а́рка — декоративна арка на відзначення якої-небудь важливої події (перемоги і т. ін.). Тріумфальні арки виростали назустріч полкам (Гончар, І, 1954, 387).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 60.