АТЕЇСТИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до атеїзму, пройнятий ним; безбожницький, безвірницький. Ранні твори поета [П.. Тичини] свідчать.. про атеїстичну основу його світосприйняття (Рад. літ-во, 1, І958, 30); Інтереси комуністичного будівництва вимагають дальшого поліпшення атеїстичного виховання трудящих (Ком. Укр., 3, 1962,15).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 70.