АУСТЕНІ́ТОВИЙ, а, е. Те саме, що аустені́тний. Чи буде грім, чи буде стужа — ти прожени іржавий жаль: ти будь виносливим, як дужа аустенітовая сталь (Тич., II, 1957, 78).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 72.