БА́БЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., діал. Бабратися. Мелашка мила руки, але руки в тісті не швидко обмивались. — Чого ти там бабляєшся? Мий хутчій руки… —вже крикнула Кайдашиха (Н.-Лев., II, 1956, 324); А я не піду баблятися в мокрому картоплинні! (Ле, Право.., 1957, 24).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 76.